Завданням є формування патріотичних почуттів, тобто, вироблення високого ідеалу служіння народові, готовність до трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання української держави.

Мета – виховання громадянина-патріота, який володіє глибоким розумінням громадянського обов’язку, готовий у будь-який час стати на захист атьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, прагнути до фізичного вдосконалення, вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії Українського народу, його Збройних Сил.

"Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани.”М. Рильський

Реалізація патріотичного напрямку виховання :

    Для педагогічного колективу нашої школи  патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним.

   Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене. 

Наукові концепції та теорії: Головна мета, основні напрями, шляхи реформування української системи національного виховання розкриваються в програмі "Освіта", у "Концепції середньої загальноосвітньої школи України", "Концепції школи нової генерації — української національної школи-родини", "Концепції безперервної системи національного виховання", Законах України "Про загальну середню освіту", "Про освіту", Національній доктрині розвитку освіти України, у наказі № 3754/981/538/49 від 27.10.09 року «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді».

Основна ідея: виховати в майбутніх громадян України почуття обов'язку , поняття честі, гідності та гордості за свою державу.

Технологія реалізації ідеї: наскрізне впровадження національно-патріотичного виховання в школі, не лише на виховних годинах, але й в позакласних заходах та під час вивчення всіх шкільних предметів.
Англійська мова

Історія

Географія

Форми, методи, прийоми, засоби: тематичні лінійки, благодійні концерти, збір продуктів, акції «Лист солдату», «Малюнок на асфальті», Свято квітів (створення патріотичних композицій із квітів), конкурс талантів «Обпалене війною дитинство», проведення національно-патріотичних флешмобів, зустрічі із ветеранами та воїнами АТО, різноманітні виховні години, участь в конкурсі «Зірниця».
Зірниця

День миру

Результат застосування: формування національно-свідомого громадянина України, духовно багатої особистості, носія української національної культури; підвищення рівня соціальної активності особистості: готовність до участі у процесах державотворення; рівня громадянської ідентичності; рівня психологічної та фізичної готовності населення до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, престижу і розвиток мотивації населення до державної та військової служби; гуманістичних цінностей.

Критерії ефективності: визначення рівнів сформованості національної свідомості, культуровідповідності, гуманності, суб’єктної взаємодії, особистісної орієнтації, полі культурності тощо (основних ціннісних ставлень відповідно до «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх шкіл»).

Наукові джерела:

Проблема розвитку патріотизму , національної свідомості – І. Бех,

І. Підласий, В. Сухомлинський.

Способи реалізації принципів національно-патріотичного виховання досліджували М. Красовицький, А. Розенберг. Проблемою формування національних цінностей в учнівської молоді в процесі освіти займалися О. Вишневський, О. Попова, Л. Рибалко та ін..